білий


білий
beyaz, aq

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • Эпите́лий — (epithelium, LNH; Эпи + греч. thēlē сосок молочной железы; син. ткань эпителиальная) ткань, выстилающая поверхность и полости тела, образующая эпидермис, покрывающая слизистые оболочки пищеварительного тракта, воздухоносных, мочевых и половых… …   Медицинская энциклопедия

  • струпішілий — Струпішілий: Струпішілий: змертвілий [47] зотлілий [XI] спорохнявілий, зотлілий [21] спорохнявілий [VI] …   Толковый украинский словарь

  • очманілий — (який під упливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, чинити), очамрілий, очмарілий, зачумілий, зачумлений, очумілий, чумний, у[в]чаділий, стуманілий, отуманілий (який утратив… …   Словник синонімів української мови

  • білий — а, е. 1) Який має колір крейди, молока, снігу; прот. чорний. || Який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Вимитий, випраний; чистий. || Посивілий, сивий, сивоволосий. ||… …   Український тлумачний словник

  • горілий — (який зазнав дії вогню), палений; обгорілий, обпалений (ушкоджений вогнем); підгорілий, підпалений, пригорілий, припалений (трохи, частково); обвуглений, обвуглілий (укритий чорним нальотом) …   Словник синонімів української мови

  • зомлілий — рідко зімлі/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зомліти, зімліти. || у знач. прикм. || у знач. ім. зомлі/лий, зімлі/лий, лого, ч.; зомлі/ла, зімлі/ла, лої, ж. Про непритомну людину …   Український тлумачний словник

  • незрілий — а, е. 1) Який не дозрів, не досяг повної стиглості (про фрукти, овочі, насіння); неспілий. 2) Який не досяг повного розвитку, зрілості, повноліття (про людину). || Характерний для людини, що не досягла зрілості. Незрілий розум. 3) перен.… …   Український тлумачний словник

  • скам'янілий — рідше скамені/лий, а, е. 1) Який перетворився на камінь. || Який став твердим, наче камінь. || перен. Який зупинився в своєму розвитку, застиг у якій небудь формі: закостенілий. 2) перен. Який став нерухомим, завмер під впливом якого небудь… …   Український тлумачний словник

  • спілий — а, е. Який доспів (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрілий, достиглий. •• Спі/лий ґрунт ґрунт, що за своїм фізичним та біохімічним станом готовий під посів або посадку сільськогосподарських культур. Спі/лий ліс ліс, який досяг граничного віку …   Український тлумачний словник

  • розчервонілий — (який розчервонівся, розрум янився), розрум янений, розрум янілий, розшарілий, розжеврений, розпалений, розжеврілий …   Словник синонімів української мови

  • доспілий — 1 дієприкметник від: доспіти доспілий 2 прикметник дозрілий; який досягнув повного розвитку …   Орфографічний словник української мови